Шовковиця

Родина шовковиці чорної – Передня і Середня Азія. На півдні нашої країни її культивують як декоративну і плодову рослину. Шовковиця біла в дикому вигляді невідома. У нас культивується в степових і лісостепових районах.

Шовковиця – надзвичайно корисна рослина.

У плодах шовковиці містяться вітаміни: B1, В2, С, РР, каротин, органічні кислоти (яблучна і лимонна), ефірні масла, майже 27% вищих жирних кислот, до 63% ліпідів. Цінні плоди вмістом вуглеводів (глюкоза, фруктоза, сахароза) і солями заліза.

Свіжі плоди корисні при недокрів’ї, вони сприяють відновленню порушеного обміну речовин в організмі. У науковій медицині їх використовують при гіпохромною анемії, яка пов’язана з гастритом при зниженій кислотності шлункового соку. Дуже корисна шовковиця при шлунково-кишкових захворюваннях (ентероколіти, дизентерія, дисбактеріоз) і хворобах жовчно-вивідних шляхів.

Медицина має досвід лікування великою кількістю свіжих плодів шовковиці хворих міокардіострофіей і пороком серця. Після курсу лікування у хворих слабшали болю, поліпшувалася робота серця, зменшувалася задишка, відновлювалася працездатність.
 
Сік і настій (або компот) свіжих плодів використовується як відхаркувальний і сечогінний засіб.

Британський фармацевтичний кодекс рекомендує сік свіжих плодів шовковиці як відхаркувальний і легкий проносний засіб.

Сік – ефективний засіб для лікування виразкових уражень ротової порожнини і горла. Для полоскання використовують сік, розведений водою, або настій свіжих плодів.

Настій листя шовковиці в народній медицині використовують при гіпертонії, запальних процесах і кашлі.

У китайській народній медицині відвар коріння вживають при нирковій недостатності та статевої імпотенції. При легких формах цукрового діабету страви перед їжею корисно посипати порошком з листя шовковиці.