з 8.30 до 21.30
Кращий сайт Члена Клубу ГК «Амріта»
0Перейти до каталогу

Сечокам'яна (нирковокам'яної) хвороба

Сечокам'яна (нирковокам'яної) хвороба - часте захворювання, в основі якого лежить освіта конкрементів (каменів) у ниркових баліях.
Камені бувають поодинокими та множинними, розташовуються з однієї (частіше) або двох сторін, мають різні розміри, форму та хімічний склад. Величина конкрементів може варіювати від піщинки до дитячої голівки, вага - від часток грама до 2 кг. Форма каменів залежить від локалізації (овальні або коралловідние камені в ниркових баліях, довгасті, конусоподібні - у сечоводах і т. д.). Найчастіше виявляються фосфати - кальцієві і магнієві солі фосфорної кислоти. Рідше зустрічаються конкременти, що складаються з солей щавлевої кислоти - оксалати, сечової кислоти - урати, вугільної кислоти - карбонати. Крім того, виявляються цистинові, холестеринові, ксантинових, білкові і сульфаніламідні камені. Останні утворюються при тривалому лікуванні сульфаніламідами. Бувають каміння змішаного складу.

Переважно хворіють особи у віці від 20 до 50 років, з незначним переважанням чоловіків. Камені дещо частіше локалізується в правій нирці. Двосторонній нефролітіаз в середньому у 15 - 20% хворих. Від 20 до 50% складають множинні камені нирок. Частіше камені розташовуються в нирковій балії, рідше - в чашечках або одночасно в балії і чашечках.

Симптоми. Захворювання може протікати безсимптомно, і каміння в нирках виявляються випадково при рентгенологічному дослідженні нирок. Проте частіше хвороба протікає з вираженим больовим синдромом за типом ниркової кольки - інтенсивні болі в попереку, у верхній частині живота, иррадиирующие в пахову область, внутрішню поверхню стегна і зовнішні статеві органи. При цьому часто спостерігається рухове збудження хворого: він мечеться в ліжку, змінює положення тіла, намагаючись полегшити, таким чином, біль. Та буває настільки інтенсивною, що хворий не може стримати стогони і крики. Різкий больовий напад може спровокувати розвиток колапсу. Напад нерідко супроводжується нудотою, блювотою, затримкою стільця і газів, прискореним, іноді хворобливим сечовипусканням. Обличчя хворого гіперемована, дихання прискорені. Може підвищитися артеріальний тиск. Приступ ниркової кольки звичайно виникає внаслідок проходження каменю за сечоводу. Зазвичай він починається раптово, часто після тряскою їзди або тривалої ходьби. Тривалість приступу частіше вимірюється годинами, рідше напад триває більше доби. Об'єктивне дослідження хворих дозволяє визначити болючість в поперековій області і по ходу сечоводів. Рідко буває позитивним симптом Пастернацького на хворий стороні: пальпація нирки неможлива через біль. Виділення сечі може зменшуватися аж до анурії в результаті рефлекторного гальмування функції другої нирки. У сечі, як правило, виявляють еритроцити і білок.
Найчастіше причиною ниркової коліки служить ущемлення каменя у сечоводі, внаслідок чого утруднюється або припиняється відтік сечі, що, у свою чергу, призводить до гострого розширення ниркової балії і різкого підвищення внутрішньониркової тиску. Напад припиняється після проходження каменя в сечовий міхур. Іноді конкремент проходить по сечівнику і виділяється назовні.

Частота нападів різна: від декількох протягом одного місяця до одного протягом декількох років.

Характерним симптомом нефролітіазу є гематурія. При повному закупорці сечоводу вона відсутня. Просування або ущемлення каменю супроводжується травмою слизової оболонки балії або сечоводу, у зв'язку, з чим з'являється мікро-або макро-гематурія. Особливо виражена гематурія при проходженні оксалатів. Макрогематурія при нефролітіазі зазвичай нерізко виражена і нетривала. При супутніх запальних процесах (пієлонефрит) спостерігається більш інтенсивна і тривала гематурія. У перебігу захворювання гематурія може повністю зникнути.

У міжнападу у більшості хворих ніяких скарг немає. Іноді спостерігаються тупі болі в області попереку. Симптом Пастерацкого, як правило, позитивний. У сечі виявляється непостійна гематурія, часто виявляються кристали солей. У разі інфікування сечовивідної системи в сечі з'являються лейкоцити і приєднується клінічна симптоматика пієлонефриту, який, у свою чергу, сприяють утворенню нових каменів.

Діагностика. За наявності типових нападів ниркової коліки діагноз нирковокам'яній хворобі поставити легко. Іноді важко диференціювати правобічну ниркову коліки від нападу болю при жовчнокам'яній хворобі. При цьому слід пам'ятати, що при печінковій кольці болю іррадіює в праве плече, лопатку, супроводжуватися жовтяницею; крім того, відсутні дизуричних явища. У діагностиці нефролітіазу поза нападу вирішальне значення також мають ультразвукове, радіоізотопне та рентгенологічне дослідження (оглядова рентгенографія, внутрішньовенна урстрафія, пневмопіелографія, томографія та ін.)
Захворювання має хронічний, рецидивуючий перебіг. Тривале існування каменів у сечовивідної системі приводить до розвитку пієлонефриту, гідро-і піонефроза. Іноді виникає сепсис, особливо при розвитку піонефроза та гнійного розплавлення нирки. Нефролітіаз призводить до функціональних і анатомічним порушень в сечових шляхах. Паралельно із запальними та дегенеративними змінами наростає функціональна недостатність нирок, аж до розвитку уремії. Грозним ускладненням нирковокам'яній хворобі є анурія з подальшим розвитком некронефроза.

Лікування і профілактика. Дієтотерапія має особливості залежно від складу каменів. При сечокислих каменях необхідно обмежити вживання в їжу печінки, нирок, мізків, м'ясних бульйонів; при фосфатах - молока, овочів, фруктів; при оксалату - шпинату, щавлю, зеленого салату, бобів, помідорів та інших продуктів, що містять щавлеву кислоту.

При невеликих каменях роблять спроби прискорити їх відходження.

RUS

Мочекаменная (почечнокаменной) болезнь

Мочекаменная (почечнокаменной) болезнь - частое заболевание, в основе которого лежит образование конкрементов (камней) в почечных лоханках.
Камни бывают одиночными и множественными, располагаются с одной (чаще) или двух сторон, имеют разные размеры, форму и химический состав. Величина конкрементов может варьировать от песчинки до детской головки, вес - от долей грамма до 2 кг. Форма камней зависит от локализации (овальные или коралловидние камни в почечных лоханках, продолговатые, конусовидные - в мочеточниках и т. д.). Зачастую оказываются фосфаты - кальциевые и магниевые соли фосфорной кислоты. Реже встречаются конкременты, состоящие из солей щавелевой кислоты - оксалаты, мочевой кислоты - ураты, угольной кислоты - карбонаты. Кроме того, выявляются цистиновые, холестериновые, ксантиновых, белковые и сульфаниламидные камни. Последние образуются при длительном лечении сульфаниламидами. Бывают камни смешанного состава.

Преимущественно болеют лица в возрасте от 20 до 50 лет, с незначительным преобладанием мужчин. Камни несколько чаще локализуется в правой почке. Двусторонний нефролитиаз в среднем в 15 - 20% больных. От 20 до 50% составляют множественные камни почек. Чаще камни располагаются в почечной лоханке, реже - в чашечках или одновременно в лоханке и чашечках.

Симптомы. Заболевание может протекать бессимптомно, и камни в почках обнаруживаются случайно при рентгенологическом исследовании почек. Однако чаще болезнь протекает с выраженным болевым синдромом по типу почечной колики - интенсивные боли в пояснице, в верхней части живота, иррадиирующие в паховую область, внутреннюю поверхность бедра и наружные половые органы. При этом часто наблюдается двигательное возбуждение больного: он мечется в постели, меняет положение тела, стараясь облегчить, таким образом, боль. Но бывает настолько интенсивной, что больной не может сдержать стоны и крики. Резкий болевой приступ может спровоцировать развитие коллапса. Нападение нередко сопровождается тошнотой, рвотой, задержкой стула и газов, учащенным, иногда болезненным мочеиспусканием. Лицо больного гиперемирована, дыхание ускорены. Может повыситься артериальное давление. Приступ почечной колики обычно возникает вследствие прохождения камня по мочеточнику. Обычно он начинается внезапно, часто после тряской езды или длительной ходьбы. Продолжительность приступа чаще измеряется часами, реже приступ длится более суток. Объективное исследование больных позволяет определить болезненность в поясничной области и по ходу мочеточников. Редко бывает положительным симптом Пастернацкого на больной стороне: пальпация почки невозможна из-за боли. Выделение мочи может уменьшаться вплоть до анурии в результате рефлекторного торможения функции второй почки. В моче, как правило, обнаруживают эритроциты и белок.
Чаще всего причиной почечной колики служит ущемление камня в мочеточнике, вследствие чего затрудняется или прекращается отток мочи, что, в свою очередь, приводит к острому расширению почечной лоханки и резкому повышению внутрипочечной давления. Приступ прекращается после прохождения камня в мочевой пузырь. Иногда конкремент проходит по уретре и выделяется наружу.

Частота приступов различна: от нескольких в течение одного месяца до одного в течение нескольких лет.

Характерным симптомом нефролитиаза является гематурия. При полной закупорке мочеточника она отсутствует. Продвижение или ущемление камня сопровождается травмой слизистой оболочки лоханки или мочеточника, в связи, с чем появляется микро-или макро-гематурия. Особенно выражена гематурия при прохождении оксалатов. Макрогематурия при нефролитиазе обычно нерезко выражена и непродолжительна. При сопутствующих воспалительных процессах (пиелонефрит) наблюдается более интенсивная и длительная гематурия. В течении заболевания гематурия может полностью исчезнуть.

В межприступный у большинства больных никаких жалоб нет. Иногда наблюдаются тупые боли в области поясницы. Симптом Пастерацкого, как правило, положительный. В моче обнаруживается непостоянная гематурия, часто обнаруживаются кристаллы солей. В случае инфицирования мочевыводящей системы в моче появляются лейкоциты и присоединяется клиническая симптоматика пиелонефрита, который, в свою очередь, способствуют образованию новых камней.

Диагностика. При наличии типичных приступов почечной колики диагноз почечнокаменной болезни поставить легко. Иногда трудно дифференцировать правостороннюю почечную колику от приступа боли при желчнокаменной болезни. При этом следует помнить, что при печеночной колике боли иррадиируют в правое плечо, лопатку, сопровождаться желтухой, кроме того, отсутствуют дизурические явления. В диагностике нефролитиаза вне приступа решающее значение также имеют ультразвуковое, радиоизотопное и рентгенологическое исследование (обзорная рентгенография, внутривенная урстрафия, пневмопиелография, томография и др.).
Заболевание имеет хроническое, рецидивирующее течение. Длительное существование камней в мочевыводящей системе приводит к развитию пиелонефрита, гидро-и пионефроз. Иногда возникает сепсис, особенно при развитии пионефроз и гнойного расплавления почки. Нефролитиаз приводит к функциональным и анатомическим нарушениям в мочевых путях. Параллельно с воспалительными и дегенеративными изменениями нарастает функциональная недостаточность почек, вплоть до развития уремии. Грозным осложнением почечнокаменной болезни является анурия с дальнейшим развитием некронефроза.

Лечение и профилактика. Диетотерапия имеет особенности в зависимости от состава камней. При мочекислых камнях необходимо ограничить употребление в пищу печени, почек, мозгов, мясных бульонов, при фосфатах - молока, овощей, фруктов; при оксалата - шпината, щавеля, зеленого салата, бобов, помидоров и других продуктов, содержащих щавелевую кислоту.

При небольших камнях делают попытки ускорить их отхождение.

натуральные препараты амрита

  Рейтинг: 5.0/5 з 1  1662
На цій сторінці присутня інформація з відкритих інформаційних джерел компанії «Амріта». Амрита, Amrita - продукція для здоров'я та краси.

Відгуки та коментарі

avatar

натуральные препараты амрита

Логін:
Пароль: