пн-нд з 9.00 до 19.00
Просто про простатит
Хвороба XXI століття, переможний хід якої вражає своїми масштабами лікарів і пригнічує чоловіків. Так фахівці говорять про простатит – найбільш частому урологічному захворюванні сильної половини людства. За статистикою, діагноз «хронічний простатит» чують близько 35-40% чоловіків у віці від 21 до 50 років, що не може не засмучувати.
«Друге серце» чоловіка
Так простату охрестили давні греки, оскільки добре розуміли, що будь-які проблеми з цим органом принесуть чоловікові не менші душевні переживання, ніж переживання, що розгорілися в «першому» серце. Тільки ось розташована передміхурова залоза не в дуже звичному для серця місці: вона знаходиться трохи нижче сечового міхура, безпосередньо перед прямою кишкою, і обхоплює уретру (сечівник).
При запаленні простата збільшується в розмірі, здавлюючи уретру, що супроводжується різкими болями в промежині, утрудненим процесом сечовипускання, порушенням ерекції. Так починається простатит – третє за значущістю захворювання простати після доброякісної гіперплазії (аденоми) і раку. При цьому простатит так само важко піддається лікуванню, як і доброякісні освіти: він швидко переростає в хронічну форму, хвороба протікає дуже повільно, симптоми не явно виражені, а випадки повного лікування зустрічаються вкрай рідко. Як правило, лікування спрямоване на те, щоб зупинити зростання простати, а не повернути її в початковий стан.
Причини виникнення простатиту
Науково доведено, що основною причиною цього захворювання є бактеріальна інфекція, яка може проникнути в простату з прямої кишки, сечівника, сечового міхура, по кровоносних і лімфатичних судинах малого тазу. Однак саме по собі попадання інфекції в простату не провокує всіх проявів захворювання. Розвитку простатиту сприяють й інші чинники, серед яких: несприятлива екологія; нездорове харчування; малорухливий спосіб життя, що призводить до застійних явищ в малому тазу і капілярній кровотоці; шкідливі звички (у першу чергу зловживання алкоголем); хронічні та венеричні захворювання в організмі; імунодефіцит; часті запори; стреси; тривалий статева стриманість; загальне переохолодження організму.
Симптоми простатиту:
- Прискорене або хворобливе сечовипускання, що супроводжується відчуттям печіння в уретрі і промежини.
- Незважаючи на часті позиви в «туалет», виділяється зовсім невелика кількість сечі.
- Переривчасте, слабке, каплеподібної сечовипускання.
- Часті позиви в туалет вночі.
- Постійне відчуття повного сечового міхура, навіть після відвідування туалету.
- Ниючий біль у області живота, стегон, паху.
- Наявність у сечі плаваючих ниток. Проблеми з потенцією (прискорене сім’явивергання, тривалі нічні ерекції, «стертий» оргазм).
- Депресія.
- Підвищена загальна стомлюваність.
Два лики простатиту
Фахівці виділяють дві стадії течії «чоловічого» захворювання – гостру і хронічну. Першу стадію можуть викликати хламідії, уреаплазми, мікоплазми, тому запалення швидко дає про себе знати, супроводжуючись різними больовими відчуттями в області паху, жаром і ознобом. Але при цьому саме запалення триває не більше двох місяців.
Другу стадію називають постінфекційної (хронічної). Вона не має певних часових меж, залежить в основному від ступеня зростання і деформації передміхурової залози. Хронічний простатит дуже підступний, адже симптоми можуть довгий час «мовчати», а лабораторні дослідження не виявляти запальний процес. Досить часто перші ознаки простатиту починають виявлятися при вже запущеному захворюванні, коли воно переростає в доброякісну гіперплазію (аденому передміхурової залози). Тому дуже важливо періодично проходити профілактичні огляди в уролога, щоб виявити захворювання на ранніх стадіях. Варто відзначити, що досить рідко всі ці симптоми виявляються одночасно. Як правило, у кожного чоловіка «друге серце» на запальний процес реагує по-своєму.
Кожному чоловікові – гарбузи!
Урологи вважають, що від простатиту допоможе позбутися тільки скальпель хірурга. Але насправді є більш щадні методи боротьби з цією недугою. На сьогоднішній день найпоширенішим і дієвим засобом профілактики та комплексного лікування захворювань передміхурової залози є насіння гарбуза і лікарські препарати на їх основі.
Про цілющі властивості гарбуза було відомо ще за 2 тис. років до нашої ери. Хвалив у своїх працях унікальний овоч, що володіє протизапальним ефектом, і знаменитий лікар Авіценна. Гарбуз і справді вражає своїм багатим набором корисних речовин. До її складу входять цукру, аскорбінова кислота, солі кальцію, калію, заліза і магнію, вітаміни групи В. Каротину в ній в 4 рази більше, ніж в дині, і у 15 (!) Разів більше, ніж у кавуні. За різноманіття представлених хімічних сполук гарбуз заслужено охрестили «аптекою в мініатюрі». Отримала визнання помаранчева «Кудесниця» і в області урології.
Насіння гарбуза неймовірно ефективні при лікуванні простатиту. Вони роблять на передміхурову залозу протизапальну, репаративну, антисептичну, антиатеросклеротичну і метаболічну дію. Крім того, знижують розростання клітин простати, тим самим усуваючи проблеми при сечовипусканні, знімаючи больовий синдром, активізуючи імунну систему організму і навіть підвищуючи потенцію. Так, наприклад, на Балканському півострові, де чоловіки постійно вживають насіння гарбуза, простатит зустрічається вкрай рідко.

