Пастернак посівний

Пастернак посівний – народний засіб для активізації сексуальної активності, підвищення апетиту, при галюцинаціях, як болезаспокійливе при ниркових, печінкових та шлункових кольках, як протикашльовий і для пом’якшення та відділення мокротиння.

Латинська назва: Pastinaca sativa. Англійська назва: Parsnip. Сімейство: Зонтичні – Apiaceae. Народні назви: товста морква, бараняча морква, оленячий корм, веретенні корінь. Аптечне найменування: плоди пастернаку-Pastinacae fructus, корінь пастернаку – Pastinacae radix.

Використовувані частини пастернаку посівного: плоди і коріння.

Ботанічний опис: пастернак посівний – дворічна парасолькове рослина, яка досягає у висоту близько 1м. Веретеновідним білуватим коренем рослина закріплюється в грунті. Стебло ребристо-борозенчасте, від середини гіллястий. Листя найчастіше прості, перисті, з трилопатеві кінцевим листочком; нижні – з короткими черешками, верхні – сидячі. Квітки, зібрані в складний зонтик, золотисто-жовтого кольору – на відміну від інших зонтичних, переважно білих. Вся рослина має ароматний запах. Зеленувато-жовті плоди притиснуті один до одного, широко еліптичні, з чіткими крилами. Цвіте з липня по серпень.
 
Ареал проживання: в дикому вигляді лікарська рослина росте в Європі, Туреччині. Пастернак посівний часто по узбіччях доріг, межах, просіках, канавах, на кам’янистих і щебністих місцях, в достатку росте великими куртинами на сухих і помірно вологих луках.

Збір і заготівля: по МРТУ 42 № 3943-71 лікарську сировину складається з плодів 4-7 мм довжини, 3-6 мм ширини, зазвичай розпалися на полуплодікі. Колір світло-бурий. Запах своєрідний, слабкий. Смак пряний, слабо пекучий. Вологість повинна бути не вище 10%, зольність не більше 6, зміст фурокумаринів не менше 1%. У сировині допускається органічних домішок не більше 10, мінеральних – не більше 1%. Пакують пастернак посівний в пакети вагою по 30 г. Зберігають у групі ефіроолійної сировини в сухих, добре вентильованих приміщеннях в упакованому вигляді на стелажах або підтоварниках. Термін зберігання лікарської сировини до 3 років.

Діючі речовини: пастернак посівний багатий мінеральними солями, вуглеводами, в його коренях є також значна кількість вітамінів – тіаміну, нікотинової кислоти, рибофлавіну, а також ефірного масла; виявлені білкові речовини, жирне масло, клітковина, крохмаль, пектинові речовини. У насінні знайдено фурокумарини, флавоноїдної глікозиди і кумарини. До складу ефірної олії пастернаку посівного входить октілбутіловий ефір масляної кислоти, що визначає його своєрідний запах.
Пастернак посівний – корисні властивості та застосування

 Автори середньовічних травників, згадуючи про пастернаку як про овочі, посилалися на давньогрецького лікаря Діоскорид, який застосовував його як сечогінний засіб. Пастернак застосовували в стародавній медицині як також як засіб, що збуджує статеву діяльність, підвищує апетит, при галюцинаціях, як болезаспокійливе при ниркових, печінкових та шлункових кольках, як протикашльовий і для пом’якшення та відділення мокротиння. У народній медицині настій і відвар коріння пастернаку посевноо пили при кашлі для її пом’якшення та відділення мокротиння, а також використовували при водянці і як болезаспокійливий засіб. Водний настій коренів пастернаку посівного з цукром вживають для збудження апетиту і як тонізуючий засіб під час реабілітації після важких захворювань.

Лікувально-дієтичні властивості пастернаку визнані лікарями. Встановлено, що він поліпшує травлення, зміцнює стінки капілярних судин, надає болезаспокійливу і відхаркувальну дію, має тонізуючі властивості. В офіційній медицині пастернак посівний використовують для лікування та профілактики серцево-судинних захворювань.

У пастернаку посівного є авторитетні поручителі серед авторів середньовічних травників, і серед них П.А. Маттіолус. Вони в свою чергу посилаються на класиків – Плінія і Діоскорид. Цим даними відповідають приписи щодо вживання плодів пастернаку в народній медицині: водянка, болі в тілі, захворювання нирок і сечового міхура (особливо камені), шлункові та легеневі хвороби, лихоманка, а також втрата сну і ревматизм. Якщо використовується чай, то його треба готувати з розтертих плодів.

Побічні дії. Застосування пастернаку, як правило, побічних ефектів не дає. Однак у сприйнятливих людей можуть з’явитися висипання на шкірі, які після припинення лікування зникають.