пн-нд з 9.00 до 19.00
Кольпіт
Кольпіт – запальне ураження стінок піхви. Банальний кольпіт викликати стафілококи, стрептококи, ешерихії, протей, гемофільної палички та ін Нерідко зустрічаються асоціації мікроорганізмів, зокрема неспецифічних і специфічних збудників. Кольпіти є найбільш частим захворюванням жіночої статевої сфери.
Симптоми. У гострій стадії банального кольпіту відзначаються скарги на рясні слизисто-гнійні білі, свербіж зовнішніх статевих органів, іноді порушення загального самопочуття. При огляді виражена гіперемія і набряклість слизової оболонки стінок піхви, посилена ексудація з утворенням гнійних виділень. При тяжкому перебігу відбувається десквамація поверхневих епітеліальних клітин з утворенням дрібних ерозій. При хронізації процесу всі зміни згладжуються, і хворих турбують лише помірні або незначні білі слизового або серозно-гнійного характеру. Нерідко запальні зміни слизової можна виявити тільки при кольпоскопії.
Діагностика. Діагностика кольпіту повинна проводитися з урахуванням його етіології (виключення специфічної природи), що досягається при використанні бактеріоскопічного і бактеріологічного методів.
Лікування. Лікування банальних кольпітів має здійснюватися з урахуванням всіх його клінічних проявів. Антибіотики краще не призначати, використовуючи переважно коштом місцевої терапії. При необхідності призначення антибактеріальних засобів слід застосовувати їх з урахуванням чутливості мікроорганізмів.
Для санації піхви використовують відварами ромашки, шавлії, календули, вагінальні ванночки. Місцевий (в мазях, креми, гелях) повинно бути короткочасним, також слід враховувати чутливість збудника (асоціації збудників).
Профілактика. Профілактика кольпітів полягає в неухильному дотриманні правил особистої гігієни жінкою та її статевим партнером, а також застосування засобів, що підвищують загальну резистентність організму.

