Характеристика захворювань

Остеохондроз

Остеохондроз – це дегенеративно-дистрофічних захворювань хребта, в першу чергу міжхребцевих дисків, що супроводжується їх деформацією, зменшенням висоти, розшаруванням.

Найбільш часто остеохондроз локалізується в нижньошийних, верхньогрудних і ніжнепоясних відділах хребта. Поширений остеохондроз дуже широко і до 40-річного віку виявляється в більшості людей в тій чи іншій мірі.
Етіологія остеохондрозу недостатньо з’ясована. Велике значення мають спадкова схильність, вікові зміни в міжхребцевих дисках, їхня гостра або хронічна травма, порушення сегментарного кровообігу.

У розвитку остеохондрозів розрізняють кілька періодів. Кожен з них характеризується певними анатомо-морфологічними змінами в диску, суміжних тілах хребців і в міжхребцевих суглобах.

Симптоми. Перший період проявляється болями в ураженому відділі хребта, більш-менш постійними, або простріл. Йому властивий ряд рефлекторно – больових синдромів: плечолопатковий больовий синдром, синдром грушоподібної м’язи, болі в області серця.

Другий період пов’язаний з невластивою хребту рухливістю. У цілому цей стан характеризується як нестабільність хребта. У клінічній картині переважають болі в тому чи іншому відділі хребта, що підсилюються при незручних або довгостроково зберігаються позах (частіше фізичних навантаженнях), відчуття дискомфорту.

Потім слід третій період з утворенням грижі диска. При цьому здавлюються корінці спинномозкових нервів, судини, спинний мозок.
Патологічна імпульсація виданої зони, як і на інших стадіях процесу, призводить до м’язово – тонічним, нервово-судинним і дистрофічних рефлекторним проявам захворювання. Їм сприяє і імпульсація з відповідних міжхребцевих суглобів, в яких розвивається дистрофічний процес в умовах зближення суміжних хребців і виникає спондилоартроз. Клінічно синдром в цей період характеризується то вираженої фіксованого деформацією ураженої відділу у формі кіфозу, лордозу або сколіозу, то недостатньою фіксацією, що супроводжується більш чіткими явищами випадіння з боку стискаються корінці, судин або спинного мозку.
Четвертий (заключний) період характеризується поширенням дегенеративного процесу. Продовжується розвиток деформуючого артрозу в міжхребцевих суглобах. Клінічна картина в цей період може бути достатньо, оскільки окремі диски вражені в різного ступеня.
Остеохондроз на різних стадіях може поєднуватися з проявам деформуючого спондильоз.

Неврологічні прояви залежать від періоду остеохондрозу, а також розвиваються у зв’язку з низкою інших вертебральних і особливо екстравертебральних факторів.

У перебігу захворювання розрізняють стадії загострення і ремісії. Стадія загострення ділиться на фазу про1рессірованія, стаціонарну і фазу регресування.

Дегенеративне враження міжхребцевого диска найбільш часто зустрічається серед інших уражень хребта і клінічно протікає важко. Часто приводить до неврологічних порушень, що виникають внаслідок здавлювання нервових корінців остеофітами або задніми випинання міжхребцевих дисків.
Симптоматика остеохондрозу шийного відділу хребта залежить від рівня ураження нервового корінця. Болі можуть з’являтися в області ключиці і плеча, поширюватися по всій руці, захоплювати передню частину грудей, нагадуючи серцеві болі.

Розвиток міжхребцевих гриж може супроводжуватися руховими порушеннями, слабістю в руці. У перший час болю або рухові порушення мало виражені.
Грудний відділ хребта піддається тривалому напрузі і травматизації. Найчастіше всією остеохондроз грудного відділу виникає після травми, особливо хронічною мікротравматизація, підняття тяжкості, іноді після компресійного перелому.

Більшість хворих скаржаться на короткочасні АБО тривалі ниючі або стріляють болі в хребті дифузного характеру, болі в грудній клітці з іррадіацією в грудину, ключицю, в підребер’ї. Болі виникають як у стані спокою, так і при русі, фізичному навантаженні, при тривалому перебуванні у вимушеній нерухомому положенні. Відрізняються також болі в м’язах спини, сідниць, иррадиирующие в пах чи стегно, відчуття скутості у хребті, тугоподвижность.
Найбільш часто спостерігається корінцевий синдром. Болі періодичні, виникають при русі, нахилі.

Симптоматика поперекового міжхребцевого остеохондрозу складна, різноманітна і залежить від ступеня вираженості дегенеративного процесу, локалізації його в сегментах хребця та поширеності.

Протягом 1 -2 років (іноді до 10 років) болю локалізуються в попереково-крижовій області. В подальшому вони поширюються в сідничний область, в ногу, частіше на одній стороні. Хворі відзначають тяжкість, скутість і тугоподвижность в поперековому відділі хребта.

Стиснення сакральних нервових корінців призводить до порушення чутливості і слабкості в обох ногах, рідше до порушення акту дефекації і сечовипускання.
Діагностика. На рентгенограмі хребта виявляються дегенеративні зміни в міжхребцевих суглобах, міжхребцевих дисках, що сприяють звуженню міжхребцевого каналу. На профільних рентгенограмах виявляються зниження висоти міжхребцевого диска, зміна його форми, хрящова грижа, остеофіти, зміна форми тіла хребця.

При виражених ураженнях міжхребцевого диска вводять всередину диска рослинний протеолитический фермент папаїн. Однак він може викликати різні ускладнення (і перш за все алергічні реакції).
Витяжка як консервативний метод лікування займає важливе місце. Використовуються також масаж, мануальна терапія, ЛФК.

Про Amrita.club

Створено командою Аmrita.club відповідно до матеріалів виробників, компанії Амріта, лікарів-консультантів та валеологів. Інформація надана в довідкових цілях та містить дані з відкритих енциклопедичних джерел. Дисклеймер: матеріали веб-сайту НЕ можна розглядати як заміну повноцінній консультації лікаря і використовувати для самолікування. Інформація про трави та фітотерапію, стосується складових продукції та надана для загального ознайомлення. Ми не продаємо та не купуємо окремі трави, екстракти, корні, складові товарів тощо.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *